приспорити

Приспо́рити, приспо́рювати. Прискорювати, сприяти. [ Ілюстр. контекст див. на приспоренє]

// порівн. пол. spory — 1) досить значний, достатній; 2) швидкий, жвавий, бадьорий; пол. przysporzyć — збільшити, примножити, додати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приспорити — Приспо́рити: — збільшити [6] Словник з творів Івана Франка
  2. приспорити — див. приспорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приспорити — ПРИСПО́РИТИ див. приспо́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. приспорити — ПРИСПО́РИТИ див. приспо́рювати. Словник української мови в 11 томах
  5. приспорити — Приспори́ти см. приспоряти. Словник української мови Грінченка