приспоренє

Приспо́ренє.

1. Збільшення, примноження. Ми з щирим серцем піднесли нашу руку, щоби голосувати за приспоренєм цілий не тілько ваших волоских, але й других товариств (Б., 1895, 10, 2)

// пол. przysporzyć — збільшити, примножити, додати.

2. Сприяння, пришвидшення. Вапнисто-желізний сируп. Від 39 літ лікарями випробований і поручуваний яко грудний сируп. Усуває флєґму, лагодить кашель, побуджує апетит. Приспорює травлінє і ділає відживляючо на кров і розвій костий (Б., 1909, рекл)

// див. приспорювати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me