приспоренє
Приспо́ренє.
1. Збільшення, примноження. Ми з щирим серцем піднесли нашу руку, щоби голосувати за приспоренєм цілий не тілько ваших волоских, але й других товариств (Б., 1895, 10, 2)
// пол. przysporzyć — збільшити, примножити, додати.
2. Сприяння, пришвидшення. Вапнисто-желізний сируп. Від 39 літ лікарями випробований і поручуваний яко грудний сируп. Усуває флєґму, лагодить кашель, побуджує апетит. Приспорює травлінє і ділає відживляючо на кров і розвій костий (Б., 1909, рекл)
// див. приспорювати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me