приятність

Прия́тність. Приємність, втіха. Се не справляє мені ніяку приятність, і певно прикрійше мені говорити в тій Вис[окій]Палаті такі гіркі слова (Б., 1895, 6, 2);

● Зрікатись всяких приятностей — відмовлятися від усяких втіх. Отся ціла збірка мені доволі праці стоїла. Та Ви се зрозумієте, дорогий товаришу, коли Вам скажу, що я зрікаюсь всяких інших приятностий, щоб лише могла перу і літературі служити, а не маю, на жаль, часу для неї, бо в мене мати хоровита і я хазяйством кермую (Коб., Листи, 99, 463)

// порівн. пол. przyjemność — приємність, радість, втіха; рос. приятность — те саме