приєднати
Приєдна́ти, приє́днувати. Зголосити, залучити. Аби ж вона [“Буковина"] могла уміло сповнити своє завданє, то комітет редакцийний приєднав для веденя редакциї “Буковини” чоловіка [...] Комітет редакцийний приєднав также сталих дописувателів зі всіх сторін Руси (Б., 1895, 11, 3); Не гадаємо ми тут запускати ся в високопарні економічні теориї, аби для одної або для другої з них приєднати читачів (Б., 1895, 19, 2); Буду старати ся, аби Вп. П. Т. Публику в цілій повні так під взглядом якости харчу і напитків, так скорої ретельної обслуги і надальше приєднати собі загальну симпатию Гостий (Б., 1901, рекл.)
// див. з’єднати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приєднати — приєдна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- приєднати — див. приєднувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приєднати — ПРИЄДНА́ТИ див. приє́днувати. Словник української мови у 20 томах
- приєднати — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- приєднати — ПРИЄДНА́ТИ див. приє́днувати. Словник української мови в 11 томах