1. Українська літературна мова на Буковині

провадити

Прова́дити. Вести. Двірник повинен провадити книгу касову, в якій має бути записаний кождий гріш, який приходить або видає ся громаді (См.-Стоцький, Громада, 9)

// порівн. пол. przewodzić — керувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провадити — прова́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. провадити — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. провадити — див. проводити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. провадити — ПРОВА́ДИТИ див. прово́дити. Словник української мови у 20 томах
  5. провадити — прова́дити 1. допомагати або примушувати йти; вести (ст): Була приємно вражена, коли побачила Олюньку, яка провадила старшу пані Гунькову попід руки до церкви (Авторка)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. провадити — гна́ти (прова́дити) / погна́ти (прове́сти) химе́ри. Говорити нісенітниці, дурниці. — Такі слова і кожна темна баба, і кожен злий чоловік скаже, а тобі, чоловікові письменному... Фразеологічний словник української мови
  7. провадити — АКОМПАНУВА́ТИ (грати на одному або кількох музичних інструментах, супроводжуючи спів або сольне виконання інструменталіста), СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ПРИГРАВА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ рідко. Партнер акомпанує йому на старому розбитому роялі (П. Словник синонімів української мови
  8. провадити — Прова́дити, -ва́джу, -ва́диш; -ва́дь, -ва́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. провадити — ПРОВА́ДИТИ див. прово́дити. Словник української мови в 11 томах
  10. провадити — Провадити, -джу, -диш гл. 1) Вести, везти. О. 1862. IX. 110. А куди Бог провадить? Св. Л. 8. — життя. Вести жизнь. Життя провадить собаче. Ном. № 2114. 2) Дѣлать. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 31. Доставлять. Словник української мови Грінченка