1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

провадити

прова́дити 1. допомагати або примушувати йти; вести (ст): Була приємно вражена, коли побачила Олюньку, яка провадила старшу пані Гунькову попід руки до церкви (Авторка)

2. керувати (кіньми), водити (автомобіль)(ст): Олько провадить своє авто вже від трьох років (Авторка)

3. керувати, очолювати (ст): О, він має великий досвід, бо вже тривало провадить ту школу (Авторка)

4. призводити (ст): І до чого провадить тебе таке пияцтво? (Авторка)

5. вказувати відповідний напрямок; вести (ст): Ті сходи провадять на стрих (Авторка); Дорога з гімназії до Волоської церкви провадила вулицями Вірменською, Бляхарською, а вкінці Руською (Шухевич)

6. керувати партнером у танці (ст)

7. вести (про життєві обов'язки та спосіб існування)(ст): 3 кінцем того шкільного року сестра покінчила свою “едукацію” і виїхала разом з бабунею до родичів, де мала підучуватися у провадженню домашнього господарства, бо після тодішніх поглядів молода дівчина мала вийти заміж за священика і провадити господарство (Шухевич); Він провадить нездоровий спосіб життя. Для нього це погано скінчиться (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провадити — прова́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. провадити — Прова́дити. Вести. Двірник повинен провадити книгу касову, в якій має бути записаний кождий гріш, який приходить або видає ся громаді (См.-Стоцький, Громада, 9) // порівн. пол. przewodzić — керувати. Українська літературна мова на Буковині
  3. провадити — див. говорити Словник синонімів Вусика
  4. провадити — див. проводити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. провадити — ПРОВА́ДИТИ див. прово́дити. Словник української мови у 20 томах
  6. провадити — гна́ти (прова́дити) / погна́ти (прове́сти) химе́ри. Говорити нісенітниці, дурниці. — Такі слова і кожна темна баба, і кожен злий чоловік скаже, а тобі, чоловікові письменному... Фразеологічний словник української мови
  7. провадити — АКОМПАНУВА́ТИ (грати на одному або кількох музичних інструментах, супроводжуючи спів або сольне виконання інструменталіста), СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ПРИГРАВА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ рідко. Партнер акомпанує йому на старому розбитому роялі (П. Словник синонімів української мови
  8. провадити — Прова́дити, -ва́джу, -ва́диш; -ва́дь, -ва́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. провадити — ПРОВА́ДИТИ див. прово́дити. Словник української мови в 11 томах
  10. провадити — Провадити, -джу, -диш гл. 1) Вести, везти. О. 1862. IX. 110. А куди Бог провадить? Св. Л. 8. — життя. Вести жизнь. Життя провадить собаче. Ном. № 2114. 2) Дѣлать. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 31. Доставлять. Словник української мови Грінченка