1. Українська літературна мова на Буковині

пукавка

Пу́кавка. Трубочка, виготовлена з порожнистого стебла рослини, яку діти використовують для гри, стріляючи через неї крупою, ягодами чи іншими дрібними предметами. Дивно мені, що в нас до голуба стріляють з гармати, а до медведя з пукавки з бузини (О. Маковей, Б., 1895, 11, 3)

// порівн. пол. pukavvka — 1) пугач, 2) зневажл., рушниця, пістолет, puknąć — 1) гримнути, 2) стрільнути.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пукавка — пу́кавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пукавка — пукалка, -и, ж. 1》 Вид дитячої забавки, з якої стріляють. || перен., ірон., жарт. Вогнепальна зброя (перев. низької якості). 2》 заст. Хлопавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пукавка — ПУ́КАВКА, ПУ́КАЛКА, и, ж. 1. Вид дитячої забавки, з якої стріляють, виштовхуючи затичку, пробку струменем стиснутого повітря. Золотий ранок, ясне сонце, буйні бур'яни, де ми майструємо будку, .. пукавки, луки... (С. Словник української мови у 20 томах
  4. пукавка — пу́кавка 1. вул. стрілецька рушниця; гвинтівка (ст): Заскоро ґвери викобзали... Чекай, я скочу до авта по наші пукавки! (Лисяк) 2. іграшковий пістолет (ст): У пукавки цівка з базникової рурки з окремим толоком-шпіном, що стисненим повітрям випихає насаджений на другому кінці цівки корок (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. пукавка — Пукавка и пукалка, -ки ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ. КС. 1887. VI. 479. Чуб. II. 157. Словник української мови Грінченка