підкопувати

Підко́пувати, перен. Послаблювати. Отже, такий чоловік, як архімандрит, котрий сам займає урядове становиско і так дуже домагає ся пошанованя для власти, най не підкопує власть шкільну (Б., 1895, 8, 3); О. Маланчук обговорює справу заснованя рускої сьвященничої газети, що попри церковні діла заступала би ся і за справи руского православного духовеньства, якого повагу незаслужено підкопують в народі такі крайно партійні газетки, як “Вііторул ” і “Народна Рада” (Звідомл., 1914, 12);

● Підкопувати власний ґрунт — підривати основи свого існування. Посідаючі верстви мусіли переконати ся, що підкопують власний грунт, коли їх представителі відказують державі пошани і, здержуючись від праці, позбавляють її способів істнованя (Б., 1907, 70, 1)

// пол. podkopywać — 1) підкопувати, 2) перен. підривати, підточувати, послаблювати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

підкопувати — підко́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
підкопувати — див. копати Словник синонімів Вусика
підкопувати — -ую, -уєш, недок., підкопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Копати землю біля чого-небудь, роблячи під чимсь поглиблення, або зрушувати щось із місця, копаючи землю під ним. || Копаючи, поглиблювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
підкопувати — ПІДКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Копати землю біля чого-небудь, роблячи під чимсь поглиблення, або зрушувати щось з місця, копаючи землю під ним. – Підкопуйте його [камінь] здолу, підкладайте підойми! (І. Словник української мови у 20 томах
підкопувати — ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
підкопувати — Підко́пувати, -ко́пую, -ко́пуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
підкопувати — ПІДКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Копати землю біля чого-небудь, роблячи під чимсь поглиблення, або зрушувати щось з місця, копаючи землю під ним. — Підкопуйте його [камінь] здолу, підкладайте підойми! (Фр. Словник української мови в 11 томах
підкопувати — Підкопувати, -пую, -єш сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23. 2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25. Словник української мови Грінченка