1. Словник синонімів української мови

підкопувати

ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм. (під кого, проти кого — підступно, таємно); ПІДСИ́ДЖУВАТИ кого (підступними діями); КА́ПОСТИТИ розм., ПА́КОСТИТИ розм. (робити комусь капості). — Док.: нашко́дити, зава́дити, підрі́зати, позбиткува́ти, підкопа́ти, підкопа́тися, підри́тися, підсидіти, нака́постити, напа́костити. — Той, хто не вважа волі другого, не зазнає й правди на світі, а буде жити однією кривдою і шкодитиме собі й людям (Панас Мирний); — Ніколи вже не буду вадить тому чоловікові, котрого ти милуєш! (О. Стороженко); Ураз Марва ще більше підрізала Захара, ніж раніше своїми брехнями між людьми (Грицько Григоренко); — Ти, марнотрате, ..ти що видиш, та до корчми тягнеш, та ще мене хочеш збиткувати?! (В. Стефаник); Як розсердиться (Панас), то вже злий буде хто й зна поки і все проти того чоловіка копатиме (Б. Грінченко); Всі ті скарги (панів) пропадали, Комісара не підкопали, Ні навіть не могли сплямить (І. Франко); — Он воно що? — протяжно вимовив Захар. — Значить, копаються під Зарубу! (В. Кучер); Ходять (люди) кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати... (Панас Мирний); — Софрон — розумний мужик.. Аби він не подумав, що я його підсиджую (Ю. Бедзик); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (С. Ковалів).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкопувати — підко́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підкопувати — Підко́пувати, перен. Послаблювати. Отже, такий чоловік, як архімандрит, котрий сам займає урядове становиско і так дуже домагає ся пошанованя для власти, най не підкопує власть шкільну (Б., 1895, 8, 3);... Українська літературна мова на Буковині
  3. підкопувати — див. копати Словник синонімів Вусика
  4. підкопувати — -ую, -уєш, недок., підкопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Копати землю біля чого-небудь, роблячи під чимсь поглиблення, або зрушувати щось із місця, копаючи землю під ним. || Копаючи, поглиблювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підкопувати — ПІДКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Копати землю біля чого-небудь, роблячи під чимсь поглиблення, або зрушувати щось з місця, копаючи землю під ним. – Підкопуйте його [камінь] здолу, підкладайте підойми! (І. Словник української мови у 20 томах
  6. підкопувати — Підко́пувати, -ко́пую, -ко́пуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підкопувати — ПІДКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Копати землю біля чого-небудь, роблячи під чимсь поглиблення, або зрушувати щось з місця, копаючи землю під ним. — Підкопуйте його [камінь] здолу, підкладайте підойми! (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. підкопувати — Підкопувати, -пую, -єш сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23. 2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25. Словник української мови Грінченка