пірватися
Пірва́тися. Захопитися, піддатися. І я дала пірватись препоганому чувству злобному та й вилляла його на Вас Потім жалувала, як дістала картку (Коб., Слова..., 260)
// див. пірвати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пірватися — пірва́тися дієслово доконаного виду порватися діал. Орфографічний словник української мови
- пірватися — -ірвуся, -ірвешся, док., зах. Кинутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пірватися — ПІРВА́ТИСЯ, рву́ся, рве́шся, док., до кого, до чого, діал. Кинутися. Словник української мови у 20 томах
- пірватися — Пірватися, -ву́ся, -вешся гл. Броситься. Гей пірвався та пан Сава до своєї зброї. Гол. І. 19. Словник української мови Грінченка