резидувати

Резидува́ти. Перебувати, мешкати. В третім [покої] резидує уоружена неприступна власть, до котрої бігають щохвилі через той “мій покій“ з страху непритомні вояки, минаючи попри мене (Коб., Листи, 23, 284)

// пол. rezydować — перебувати, мати резиденцію.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резидувати — Резидува́ти: — протидіяти [43] Словник з творів Івана Франка