резидувати
Резидува́ти. Перебувати, мешкати. В третім [покої] резидує уоружена неприступна власть, до котрої бігають щохвилі через той “мій покій“ з страху непритомні вояки, минаючи попри мене (Коб., Листи, 23, 284)
// пол. rezydować — перебувати, мати резиденцію.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резидувати — Резидува́ти: — протидіяти [43] Словник з творів Івана Франка