резиґнованє

Резиґно́ванє. Назва дії за знач. резиґнувати. Президия магістрату стоїть ще й доси на тілі становищу, що резигнóванє із функциї громадского радника противить ся постановам громадского статута і тому не може єго приняти (Б., 1909, 79, 3).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me