реконвалєсцент
Реконвалєсце́нт. Людина, яка видужує, відновлює сили після хвороби. Задля більшого обороту знижаю ціну старого меду допитя домового виробу Сей мід чистий, сичений з чистого меду. Помічний напиток для недокровних (здоровий, як малят з желізом) і реконвалєсцентів (Б., 1904, рекл.)
// пол. rekonwalescencja — видужування, відновлення сил, rekonwalescent — людина, яка видужує, відновлює сили після хвороби; порівн. реконвалесценція, лат -видужування, виздоровлювання (СЧС, 524).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me