рекурс

Реку́рс. Скарга, позовна заява у вищу інстанцію. Проти сего напімненя внесло товариство знов рекурс, що місцевому правительству не пристоїть право давати таким товариствам напімненя (Б., 1895, 10, 1); Оборонці обоїх обжалованих зголосили рекурс щодо висоти виміру кари (Б., 1895, 24, 3); Хоч п. Пігуляк сам не робив рекурсу, суд увзгляднив єго недугу, задля котрої не міг явити ся на розправі, і визначив другий речинець, на котрім увільнив єго зовсім від вини (Б., 1895, 25, 3); Нехай лиш люди пишуть рекурс против двірника до ради громадскої, як чують якусь кривду від него (См.-Стоцький, Громада, 26); Протести, котрі не будуть підперті такими сьвідоцтвами, що можуть уневажнити вибори в цілости або лиш поодиноко, будуть з гори відкинені. Проти сего рішеня нема рекурсу (Б., 1909, 36, 1)

// пол. rekurs — позовна заява у вищу інстанцію; порівн. рекурс, лат. - скарга вищій судовій інстанції на вирішення нижчої; рекурсувати, лат. -подавати скаргу на судовий присуд до вищого суду (СЧС, 524).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекурс — Реку́рс: Ре́курс: — апеляція до вищої інстанції [1;2;47;49;X] — апеляція до вищої інстанції, оскарження вироку, а також право пошуку вексельної належності [44-2] — апеляція до вищої інстанції, протест проти ухвали; оскарження вироку, присуду... Словник з творів Івана Франка
  2. рекурс — Відклик Словник чужослів Павло Штепа