розвельможнюватися

Розвельмо́жнюватися. Посідати все більше місця, розповсюджуватися, запанувати. Після “Русалки Дністрової”з 1837р., сего галицкого літературного первісточка, і по кількох річниках “Галицкої Зорі” чисто народною рускою мовою — починаєсь і розвельможнює ся паламарщина, сумішка: церковщини, русчини, росийщини, польщини і Господь знає, яких язикових елєментів. Праця язикова на галицкій Руси звела ся на безпутя (Б., 1899, 18, 1); Чималу конкуренцию роблять виноградарям всілякі здоровельні напої, звані “apertifs ”, а також абсинт, який розвельможнюєть ся у Франциї щораз більше (Б., 1907, 69, 3)

// порівн. пол. rozpanoszyć się — 1) запаніти, 2) перен. розперезатися, розбуятися; [іменники пан і вельможа, як синонімічні твірні основи, використані за аналогією]; укр. розпаношитися, розм. — 1) заст. почати жити по-панськи, запаніти, 2) почати надто зухвало, пихато поводитися (СУМ, VIII, 757).