розв’язати

Розв’яза́ти, розв’я́зувати. Розпустити, припинити діяльність (про заклад, товариство, організацію, збори), розформувати. Тоді було б се задачею правительства або примусити товариство, щоб воно держалось в границях, назначених йому статутом, або розв’язати єго (Б., 1895, 12, 2); З огляду, що сам пан Гашан переконав ся в часі своєї промови, що за нам стоять хиба сі темні дві десятці, що все кричали і за ним голосували, президия віча розв’язала збори (Б., 1907, 28, 2); Просимо всю патриотичну інтеліхенцию, міщан і селян: “Споможіть нас, бурсу, в теперішній хвили, бо заряд бурси знаходить ся тепер у таких грошевих клопотах, що наколи не підопре нас руский загал грошевими датками, то ми будемо, на жаль, приневолені, розв’язати бурсу” (Б., 1907, 91, 3); В урядових кругах впевняють, що якби сего не вдало ся полагодити парляментарною дорогою, тоді правительство розв’яже парлямент (Б., 1909, 42, 1)

// пол. rozwiązać — 1) розв’язати, 2) розпустити, розформувати, 3) розірвати (стосунки, угоду тощо).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розв’язати — Розв’яза́ти, -в’яжу́, -в’я́жеш, -в’я́жуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. розв’язати — РОЗВ’ЯЗА́ТИ див. розв’я́зувати. Словник української мови в 11 томах