розв’язанє

Розв’яза́нє. Назва дії за знач. розв’язати. Вісти пророзв’язаняДуми не вгавають. — Найбільш скрайна лівиця поставила внесене, щоб на порядку дневнім найблизшого засіданя найшлась справа знесеня смертної кари і проект амнестиї. Внесенє се поперла правиця, що сі вмішуваня Думи в прерогативи царя станесь причиною розв’язаня Думи (Б., 1907, 62, 2); Справді, зле мусіло вже бути з товариством, яке задумало притягати до себе людий... картами. Справа гри в карти в льокалю товариства — і то до того в газардові гри — тягнеть ся червоною ниткою в “Союзі“ мало аж не до його розв’язаня (Сімович, 1908, 513); На случай розв’язаня “Товариства руских православних сьвященників на Буковині“ майно єго переходить на “Руску православну бурсу імени Федьковича ” в Чернівцях (Звідомл., 1914, 10)

// пол. rozwiązanie — 1) розв’язування, 2) розпуск, розформування; див. іще розв’язати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me