1. Українська літературна мова на Буковині

розвій

Ро́звій. Розвиток. Але ся справа, хоть як тамує розвій буковиньского руского народа, не є ще найгіршою кривдою Русинів (Б., 1895, 6, 1); А є се діло тим важнійше, коли зважимо се, що від теперішного поведеня австрійскоїРуси, де конституцийна управа уможливляє природний розвій нашої народної справи, залежати буде і лучша будучність цілої України-Руси (Б., 1895, 7, 1); Дирекция товариства зложила справозданє о чинностях своїх, поступі, організації ірозвою в четвертім кварталі (Б., 1895, 8, 4)

// пол. rozwój — 1) розвиток, 2) розгортання, хід подій; див. іще розвитє, розвиток.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвій — Розвій: — розвиток [13;53;54] Словник з творів Івана Франка
  2. розвій — ро́зві́й 1 іменник чоловічого роду розвиток рідко розві́й 2 іменник чоловічого роду розмотування розві́й 3 іменник чоловічого роду що-небудь розмотане Орфографічний словник української мови
  3. розвій — I р`озв`ійрозвою, ч., заст. 1》 Розвиток. 2》 Розпускання (дерев). 3》 Розквіт (сил). II розв`ій-вою, ч., спец. 1》 Розмотування навитого на що-небудь матеріалу. 2》 Що-небудь розмотане з чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвій — РОЗВІ́Й, во́ю, ч., спец. 1. Розмотування чого-небудь, навитого на щось. Розвій ниток з котушки. 2. Те, що розмотане з чогось. Розплутати розвій. РО́ЗВІ́Й, ро́зво́ю, ч. 1. Розвиток. [Олеся:] Я хотіла б кожній своїй думці дати розвій і напрямок (М. Словник української мови у 20 томах
  5. розвій — розвій розвиток (ст): Гарна приємна краска, добрий естетичний крій дає естетичне вдовілля. А ми знаємо, що воно є одним із наймогутніших імпульсів у розвою людської культури (Нова хата 1934) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. розвій — РО́ЗВИТОК (процес переходу чогось з одного стану в інший, досконаліший), РО́ЗВІЙ, ПІДНЕ́СЕННЯ, РО́ЗРІСТ розм. — Без науки неможливий розвиток суспільства (Григорій Тютюнник); (Олеся:) Я хотіла б кожній своїй думці дати розвій і напрямок (І. Словник синонімів української мови
  7. розвій — Ро́зві́й, -во́ю, -во́єві, -во́єм, в -во́ї; -во́ї, -во́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розвій — РО́ЗВІ́Й¹, ро́зво́ю, ч., заст. 1. Розвиток. [Олеся:] Я хотіла б кожній своїй думці дати розвій і напрямок (Кроп., II, 1958, 267); Духовні цінності завше визначали рівень історичного розвою суспільства (Літ. Укр., 3.VІІІ 1968, 2). 2. Розпускання (дерев). Словник української мови в 11 томах
  9. розвій — Розвій, -вою м. Развитіе. Галиц. Словник української мови Грінченка