розвій

РО́ЗВІ́Й¹, ро́зво́ю, ч., заст.

1. Розвиток.

[Олеся:] Я хотіла б кожній своїй думці дати розвій і напрямок (Кроп., II, 1958, 267);

Духовні цінності завше визначали рівень історичного розвою суспільства (Літ. Укр., 3.VІІІ 1968, 2).

2. Розпускання (дерев).

Командування загону, разом з ревкомом, поспішало до розвою дерев будь-що ліквідувати невловиму банду (Цюпа, Три явори, 1958, 17).

3. Розквіт (сил).

Ще пісня у серці мов зерно в ріллі, А ти вже, як вітер, увесь в непокої, І зморшка ляга недарма на чолі, І сила підводиться в повнім розвої (Стельмах, V, 1963, 194).

РОЗВІ́Й², во́ю, ч., спец.

1. Розмотування навитого на що-небудь матеріалу.

2. Що-небудь розмотане з чогось.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвій — Розвій: — розвиток [13;53;54] Словник з творів Івана Франка
  2. розвій — ро́зві́й 1 іменник чоловічого роду розвиток рідко розві́й 2 іменник чоловічого роду розмотування розві́й 3 іменник чоловічого роду що-небудь розмотане Орфографічний словник української мови
  3. розвій — Ро́звій. Розвиток. Але ся справа, хоть як тамує розвій буковиньского руского народа, не є ще найгіршою кривдою Русинів (Б., 1895, 6, 1); А є се діло тим важнійше, коли зважимо се, що від теперішного поведеня австрійскоїРуси... Українська літературна мова на Буковині
  4. розвій — I р`озв`ійрозвою, ч., заст. 1》 Розвиток. 2》 Розпускання (дерев). 3》 Розквіт (сил). II розв`ій-вою, ч., спец. 1》 Розмотування навитого на що-небудь матеріалу. 2》 Що-небудь розмотане з чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розвій — РОЗВІ́Й, во́ю, ч., спец. 1. Розмотування чого-небудь, навитого на щось. Розвій ниток з котушки. 2. Те, що розмотане з чогось. Розплутати розвій. РО́ЗВІ́Й, ро́зво́ю, ч. 1. Розвиток. [Олеся:] Я хотіла б кожній своїй думці дати розвій і напрямок (М. Словник української мови у 20 томах
  6. розвій — розвій розвиток (ст): Гарна приємна краска, добрий естетичний крій дає естетичне вдовілля. А ми знаємо, що воно є одним із наймогутніших імпульсів у розвою людської культури (Нова хата 1934) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. розвій — РО́ЗВИТОК (процес переходу чогось з одного стану в інший, досконаліший), РО́ЗВІЙ, ПІДНЕ́СЕННЯ, РО́ЗРІСТ розм. — Без науки неможливий розвиток суспільства (Григорій Тютюнник); (Олеся:) Я хотіла б кожній своїй думці дати розвій і напрямок (І. Словник синонімів української мови
  8. розвій — Ро́зві́й, -во́ю, -во́єві, -во́єм, в -во́ї; -во́ї, -во́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. розвій — Розвій, -вою м. Развитіе. Галиц. Словник української мови Грінченка