роздрапувач

Роздра́пувач. Розхапувач Роздрапувачі [народного гроша] тямлять лише про свою спілку. Они готові при тім все нові “функциі” творити. “Платні ” функціонери стались у нас до певної міри убздуренєм, помимо що якраз наші найкрасші народні почини й успіхи завдячуємо лише пожертвованю, а платна робота звела їх власне нераз нінащо (Б., 1899, 20, 1)

// див. роздрапувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me