роззухвалити

Роззухва́лити. Підохотити, надати сміливості. Тих остатних (“Старорусинів”) роззухвалило против другої частини народовців, прозваних згірдно “Барвінщуками ”, особливо від часу, коли кацапи на злість „Барвінщукам ”помогли примиреним народовцям віддати “поклін Шевченкови вечерницями“ (Онисим Миронюк, Б., 1895, 38, 2)

// порівн. пол. rozzuchwalić się— розперезатися, знахабніти.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me