розказ

Ро́зказ. Наказ, рекомендація. Волян сам признав ся, що на розказ обох президентів і своєї жінки перейшов до Волохів (Б., 1895, 5, ..) Жадають від мене заєдно праць з народного життя, а я не вмію на розказ писати (Коб., Листи, 123, 51) Вони назвали його гордим птахом, на котрого треба клітки... таким, що розказ цісарський стоптав ногами... котрий незабаром і в Бога не буде вірити... бо має сотки овець і коней... Він зі злості заскреготав зубами. Навіть цісаря вмішали! І Господа Бога! (Коб., Природа, 13)

// пол. rozkaz — наказ.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розказ — Розка́з: Ро́зказ: — наказ [1;2;10;39;46-1;23;30;46-2,52,I-VII,IX,X,XII,XIII] — наказ, розпорядження [8] — розповідь [42] — розпорядження, наказ, повеління [16] Словник з творів Івана Франка
  2. розказ — див. наказ Словник синонімів Вусика
  3. розказ — -у, ч., заст. Наказ. || Розпорядження. На розказ кого, чий — за чиїм-небудь наказом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розказ — 1. наказ, див. приказ 2. оповідання, оповідка, оповідь, повідь, оповістка, повість, розповідь, див. новела Словник чужослів Павло Штепа
  5. розказ — РО́ЗКАЗ, у, ч., заст. Наказ. Пан не дозволяв і на годину кидати лісу, а підпанки пильнували, щоб лісник шанував панського розказу (Марко Вовчок); – Живим узяти!.. Живим! – закрутився у сідлі тонкобровий. – Хто порушить мій розказ – куля в лоб... (І. Словник української мови у 20 томах
  6. розказ — розказ військ. наказ (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. розказ — Ро́зказ, -зу; -кази, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розказ — РО́ЗКАЗ, у, ч., заст. Наказ. Пан не дозволяв і на годину кидати ліса, а підпанки пильнували, щоб лісник шанував панського розказу (Вовчок, VI, 1956, 297); — Живим узяти!.. Живим! — закрутився у сідлі тонкобровий. Словник української мови в 11 томах