розказ
РО́ЗКАЗ, у, ч., заст. Наказ.
Пан не дозволяв і на годину кидати ліса, а підпанки пильнували, щоб лісник шанував панського розказу (Вовчок, VI, 1956, 297);
— Живим узяти!.. Живим! — закрутився у сідлі тонкобровий. — Хто порушить мій розказ — куля в лоб… (Мур., Бук. повість, 1959, 226);
// Розпорядження.
Вони [судді] дали розказ, щоб мерця доконче ще сьогодні поховали (Коб., II, 1956, 212);
[Залєський:] Ось розказ судовий, щоб хату твою мені за борг у повну власність передати (Собко, П’єси, 1958, 21).
На ро́зказ кого, чий — за чиїм-небудь наказом.
Мов на розказ хлопчини, голова велетня зарухалася (Фр., IV, 1950, 334);
То діти ратаїв і пастухів були,.. з гаю надвечір везли На розказ матері трісок і хмизу (Зеров, Вибр., 1966, 278).
РОЗКА́З, у, ч., розм., рідко.
1. Те саме, що ро́зповідь.
В розказах чванився [Еней] ділами, Як храбровав [храбрував] з людьми, з богами, Як без розбору всіх тузив (Котл., І, 1952, 250);
Подруги її часом було приходять до неї або шити, або прясти, щоб розважити її то пісеньками, то усякими розказами (Кв.-Осн., II, 1956, 444).
◊ Точи́ти розка́зи — розказувати, розповідати.
Евандр точив гостям розкази, Хвалив Іраклові прокази (Котл., І, 1952, 206).
2. Невеликий літературний твір оповідного жанру.
Треба мені сперш усього з розказів почати — невеличкі їх писати, а потім і за більше взятись (Мирний, V, 1955, 341);
[Лотоцька:] О, покажіть [газету]. Це ваш портрет? [Шметелюк:] І розказ про мене (Мик., І, 1957, 210).
Значення в інших словниках
- розказ — Розка́з: Ро́зказ: — наказ [1;2;10;39;46-1;23;30;46-2,52,I-VII,IX,X,XII,XIII] — наказ, розпорядження [8] — розповідь [42] — розпорядження, наказ, повеління [16] Словник з творів Івана Франка
- розказ — Ро́зказ. Наказ, рекомендація. Волян сам признав ся, що на розказ обох президентів і своєї жінки перейшов до Волохів (Б., 1895, 5, ..) Жадають від мене заєдно праць з народного життя, а я не вмію на розказ писати (Коб. Українська літературна мова на Буковині
- розказ — див. наказ Словник синонімів Вусика
- розказ — -у, ч., заст. Наказ. || Розпорядження. На розказ кого, чий — за чиїм-небудь наказом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розказ — 1. наказ, див. приказ 2. оповідання, оповідка, оповідь, повідь, оповістка, повість, розповідь, див. новела Словник чужослів Павло Штепа
- розказ — РО́ЗКАЗ, у, ч., заст. Наказ. Пан не дозволяв і на годину кидати лісу, а підпанки пильнували, щоб лісник шанував панського розказу (Марко Вовчок); – Живим узяти!.. Живим! – закрутився у сідлі тонкобровий. – Хто порушить мій розказ – куля в лоб... (І. Словник української мови у 20 томах
- розказ — розказ військ. наказ (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- розказ — Ро́зказ, -зу; -кази, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)