розпорядимість

Розпоряди́мість. Розпорядження.

● Мати до розпорядимості - мати у своєму розпорядженні. Ми маємо до розпорядимости материял народний, котрий потребує лише ліпшої орґанізациї (Б., 1895, 16, 4); Але коли стану писати, то бігме не знаю, бо мені “старі" так голову завертають і так много уганяють, що я маю лиш такі “віконця ” до розпорядимості, як Ви в школі (Коб., Листи, 131, 527); Средствами, що маємо до розпорядимости, працюємо постійно над збудованєм нового суспільного ладу, знаючи, що ніякий, хоч би як сильний удар труб єрихоньских, не є в силі довершити зміни, лише що новий лад є вислідам постепенного розвою і може довершитись лише спільною працею народу (Товариш, 1908, 177);

● Дати (давати) до розпорядимості — віддати, надати в (чиєсь) розпорядження. Противно, Ірина почула ся знов щасливою. Коло неї сидів милий і всего себе, свою любов, своє молоде житє давав їй до розпорядимости (Галіп, 64); Якби члени правильним плаченєм своїх вкладок дали виділови до розпорядимости потрібний капітал, а всі якби перебрали на себе розпродаж книжочок, то піднесений замір легко здійснити (Звідомл., 1914, 30);

● Стояти (комусь) до розпорядимости - бути в (чиємусь) розпорядженні. Міністрови війни стоять, як доносять, лиш кілька баталіонів і батерий до розпорядимости (Б., 1909, 79, 2); Приміщене будучого україньского православного Владики мусить бути в черновецкій резиденції, релігійний фонд має стояти обом дієцезиям, іукраїньскій, іволоскій, в однаковій мірі доудержаня і розпорядимости (Звідомл., 1914, 62)

// порівн. пол. rozporządzać — 1) розпоряджатися, наказувати, 2) мати у своєму розпорядженні, посідати щось, rozporządzenie — розпорядження, mieć coś do swego rozporządzenia — мати щось у своєму розпорядженні, oddać coś do czyjegoś rozporządzenia — віддати щось у чиєсь розпорядження.