рудера

Руде́ра, перен. 1. Порохнява колода, перешкода. Вони собі так уклали, що “Союз” мав “розвалити ся ”, або бодай зі зміненими статутами змінити назву, щоб по нім, по тій “гнилій колоді, з якої хісна нема, по тій рудері з кацапськими основами, з лихою славою” (22. ХІ. 1900) не лишило ся й сліду (Сімович, 1908, 520).

2. Руїна, жалюгідний стан. Передовсім ми аж надто добре знаємо всю кацапску порохняву рудеру і всю лож (Б., 1907, 78, 1)

// пол. rudera — 1) напівзруйнована хата, 2) руїна; порівн. рудера, лат. - руїна, зруйнований будинок (СЧС, 525).