рука

Рука́. У сполученнях:

● З вільної руки — вільно, на свій власний розсуд, самовільно. Винаєм мита, ятки, карт, цвинтаря, пропінацийного додатку громадского і т. п. повинен відбувати ся за ліцитациєю, та се все віднаймає ся з вільної руки (Б., 1907, 94, 2);

● На свою руку (на свою руч), на власну руку — на свій власний розсуд. Радник Чернецький, під'юджений бар[оном] Мустяцою, кандидував на власну руку до Черновецкої ради громадскої (Б., 1895, 12, 4); Жоден член ради шкільної місцевої не може нічого робити на свою руку, а робить то ціла рада шкільна місцева з предсідателем на чолі, котрий по засягненю опініїу других членів і запавшої ухвали виконує поручену єму справу в імени ради шкільної місцевої (Б., 1899, 35, 2); Не гнівайтеся, що пишу Вам одверто свою думку. Ви можете її і покинути, і на власну руку поступати (Коб., Листи, 174, 589)

// пол. zrobić (coś) na własną rękę — зробити (щось) на свій власний розсуд, на свою відповідальність;

● Вільна (вольна) рука — перен. розв’язані руки, свобода дій. Можна однак вже і тепер надіятись, що нова палата не слухати буде, а розказувати. Якраз тому, що не в'яже її в нічім ніяка давна традиція. Клюб руский хоче задержати в новій палаті вільну руку (Б., 1907, 62, 1)

// пол. wolne ręce — перен. розв’язані руки;

● Дати (лишити, залишити, оставити) вільну (свобідну) руку (діланя) - надати свободу дій. Треба висланих послів наділити великою порцією довір я, дати їм свобідну руку діланя, а кроки і тактику їх осуджувати аж на підставі успіхів або невдач у посольскій роботі (Б., 1907, 68, 1); Правительство і сторонництва повинні доложити всяких заходів, щоби язикове питане в Австриї порішили законодатною дорогою в парляменті. Наколи би однако ж се не повелось, то треба правительству лишити свобідну руку (Б., 1899, 36, 1); Редактор п. В. Пачовский дає від себе до сего виданя ось таку увагу: Кладучи своє ім'я під часопись, оставив я зовсім вольну руку самим молодим співробітникам сієї невеличкої часописі (Б., 1907, 64, 3); Наше товариство станове дбає про станові інтереси кождого члена в рівній мірі, полишаючи при тім кождому членови вільну руку в справах партийно-політичних (Звідомл., 1914, 38); Здається, після її повороту до Чернівців я попросив у неї [Лесі Українки], щоб для нашого товариства згодилася відступити збірку нових своїх творів — і вона радо дала на це свою згоду. Ніяких умов вона не ставила, а домагалася тільки, щоб видання було “чепурненьке ”, та щоб коректа була переведена „по-людському ", за рукописом. Щодо правопису, то залишала цілком вільну руку (Сімович, 1938, 56)

// пол. dać wolną rękę — надати свободу дій;

● Застерегти (застеречи) собі вільну руку — залишити за собою, обумовити, застерегти для себе право на свободу дій. Натомість в иньших справах, як економічних, социяльних і культурних, о скілько не мають національно-політичної досяглости, кожда ґрупа і кождий член клюбу можуть застеречи собі вільну руку (Б., 1907, 66, 2);

● Мати вільну руку — мати свободу дій; бути вільним, нічим не зв’язаним у своїх діях. Властиво, вся майже палата має тепер в богатьох зглядах вільну руку (Б., 1907, 62, 1)

// пол. mieć wolną rękę — мати свободу дій;

● Мати (в чомусь) свої руки — бути причетним, замішаним у якусь справу. Одному ґазді пропали деякі речі з хати й гроші, а вуйко посвідчив при суді, що і його тато мав у тім свої руки (Коб., Земля, 246)

// порівн. пол. maczać ręcę (w czymś) — бути замішаним у чомусь.