рівник

Рі́вник. Екватор. Жителі півночи не можуть спати, коли не мають місця, щоб витягнути ноги; противно -люди під рівником кулять ся, як малпи (Б., 1895, 2, 4)

// пол. równik — екватор.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівник — Рівни́к: — екватор [47,XIX] Без ніякої теоретичної підготовки, без ніяких нудних і апріорних викладів про вигляд землі, про бігуни, ось, рівник, зворотники і т. Словник з творів Івана Франка
  2. рівник — -а, ч., діал. Екватор. Великий тлумачний словник сучасної мови