рівник
Рівни́к:
— екватор [47,XIX] Без ніякої теоретичної підготовки, без ніяких нудних і апріорних викладів про вигляд землі, про бігуни, ось, рівник, зворотники і т. д., сама собою, в живих образах розвинеться при таких оповіданнях в понятті народу географія, стане немов здобутком його власної мислі, а не вивченим напам'ять і нестравним баластом незрозумілих термінів [XIX]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рівник — Рі́вник. Екватор. Жителі півночи не можуть спати, коли не мають місця, щоб витягнути ноги; противно -люди під рівником кулять ся, як малпи (Б., 1895, 2, 4) // пол. równik — екватор. Українська літературна мова на Буковині
- рівник — -а, ч., діал. Екватор. Великий тлумачний словник сучасної мови