1. Українська літературна мова на Буковині

рівночасно

Рівноча́сно. Одночасно. Незабаром будуть отворені дальші такі читальні, а рівночасно з читальнями приготовляє ся отворенє крамниць і кас пожичкових (Б., 1895, 1, 4); Війна хиньско-япаньска веде ся далі, а рівночасно проводять ся переговори межи воюючими державами в справі заключенямира (Б., 1895, 2, 3); “Стій!" — гукнула чорна постать. Рівночасно надбігли, очевидно, на той свист, ще якісь два чоловіки в білих від сніговиці мантах (Галіп, 33); Новела “Битва" була, оскільки собі пригадую, написана в роках 1894 або 95, друкувалася по-руськи в Чернівцях, в “Буковині", а майже рівночасно в Берлінськім літературно-науковім місячнику “Gesellschaft " (Коб., Листи, 185, 606-607); Що пишеть ся на таблиці, те всі ученики повинні вписувати рівночасно у свої зшитки (Канюк, 1911, 88); [Гіпотеза] вдыраєть ся у незнані нам сьвіти, роз'яснює неясні явища, а рівночасно приготовляє дорогу до дальших розслідів і до воріт правди (Канюк, 1911, 4); [Треба] постарати ся, щоб наші сьвята шановано по урядах нарівні з римо-католицкими і щоб релігійний фонд не дарував римо-католикам парцелі задурно, а відмовляв рівночасно сего православним (Звідомл., 1914, 36)

// пол. równoczesnie — одночасно, нім. gleichzeitig — одночасно, gleich — рівний, однаковий, подібний, die Zeit — час.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівночасно — рівноча́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. рівночасно — див. тоді Словник синонімів Вусика
  3. рівночасно — Присл. до рівночасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рівночасно — Водночас, заразом, разом, див. одночасно Словник чужослів Павло Штепа
  5. рівночасно — РІВНОЧА́СНО. Присл. до рівноча́сний. Дві стріли вилетіли рівночасно з двох луків (І. Франко); Рівночасно з листом цим посилаю Вам альманах “З потоку життя” (М. Коцюбинський); Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  6. рівночасно — ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є. Словник синонімів української мови
  7. рівночасно — Рівноча́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рівночасно — РІВНОЧА́СНО. Присл. до рівноча́сний. Дві стріли вилетіли рівночасно з двох луків (Фр., VI, 1951, 15); Рівночасно з листом цим посилаю Вам альманах «З потоку життя» (Коцюб., III, 1956, 290); Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (Гжицький, Опришки, 1962, 46). Словник української мови в 11 томах
  9. рівночасно — Рівночасно нар. Одновременно. Словник української мови Грінченка