1. Словник української мови у 20 томах

рівночасно

РІВНОЧА́СНО.

Присл. до рівноча́сний.

Дві стріли вилетіли рівночасно з двох луків (І. Франко);

Рівночасно з листом цим посилаю Вам альманах “З потоку життя” (М. Коцюбинський);

Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (В. Гжицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівночасно — рівноча́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. рівночасно — Рівноча́сно. Одночасно. Незабаром будуть отворені дальші такі читальні, а рівночасно з читальнями приготовляє ся отворенє крамниць і кас пожичкових (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. рівночасно — див. тоді Словник синонімів Вусика
  4. рівночасно — Присл. до рівночасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рівночасно — Водночас, заразом, разом, див. одночасно Словник чужослів Павло Штепа
  6. рівночасно — ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є. Словник синонімів української мови
  7. рівночасно — Рівноча́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рівночасно — РІВНОЧА́СНО. Присл. до рівноча́сний. Дві стріли вилетіли рівночасно з двох луків (Фр., VI, 1951, 15); Рівночасно з листом цим посилаю Вам альманах «З потоку життя» (Коцюб., III, 1956, 290); Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (Гжицький, Опришки, 1962, 46). Словник української мови в 11 томах
  9. рівночасно — Рівночасно нар. Одновременно. Словник української мови Грінченка