рішенє

Рі́шенє. Ухвала, рішення. Не гадаємо ми тут розводити ся над тим, чи і о скілько се судове рішене має правну підставу (Б., 1895, 5, 1); П. проф. Смаль-Стоцкий і проф. Вольчиньский хотять поділу школи вправ на руску і румунску, котре рішене Сойм вже давнійше ухвалив (б., 1895, 5, 3); Згадане рішенє скарбової адміністрацій подав виділ краєвий всім виділам повітовим до відамости з порученєм звернути увагу громад на конечну потребу, щоби властителі грунтів у власнім інтересі відповіли як належить обов’язкови згаданих донесень (Б., 1895, 20, 1)

// порівн. рос. решение — ухвала, рішення; пол. uchwała — те саме.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me