сиґнатура

Сиґнату́ра. Шифр книжки за каталогом бібліотеки. Шкільні бібліотеки для учеників [...] звичайно убогі на книжки і рідко коли можуть повеличати ся більшим числом “сигнатур”, бо власти не дбають про українські бібліотеки і призначують замало гроший на їх потреби (Кузеля, 1910, 5)

// пол. sygnatura — 1) підпис, 2) бібліотечний шифр; порівн. сигнатура, лат. -1) зазначення, визначення, 2) наліпка, копія рецепта, що видається замовникові разом з ліками, 3) в музиці — знаки цифрового басу (СЧС, 389).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиґнатура — Сиґнату́ра, -ри, -рі (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)