сказівка
Сказі́вка.
1. Вказівка. Однако ж, о скілько тут запоручають, цісар не прийме димісиї ґр. Кальнокого, а се буде для президента угорского міністерства сказівкою, що ему самому треба уступити (Б., 1895, 27, 2).
2. Ознака. Те проміння, що б'є з них, ... се сказівка на будучність (Коб., Слова..., 275)
// пол. wskazówka -1) стрілка годинника, 2) вказівка, służyć za wskazówkę — бути (служити) вказівкою, 3) ознака, симптом.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me