складниця

Складни́ця. Місце, де збирають і зберігають (книжки). По столицях (приміром у Відні і в Будапешті) істнують великі центральні складниці книжок, які гуртують систематично усі виданя, що появили ся в границях даної держави або відносять ся до неї (Кузеля, 1910, 4)

// порівн. пол. składnica — склад, порівн. składnica broni — склад зброї.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me