склеп

Склеп. Магазин, крамниця. Тож навпростець зайшлими до "комнати снідань” одного склепу руского, на котрого вивісці на синьому тлі жовтів напис: народний (Б., 1895, 38, 1); Випробований специяльний склеп в виборі вигідних і вільних черевиків та чобіт до ловів і їзди на конях (Б., 1900, рекл.); Маю честь повідомити Високоповажану П. Т. Публику; що з нинішним днем отворивя в Чернівцях модний склеп з ґалянтериєю і забавками “Riesen Bebe ” (Б., 1905, рекл.); Чим більше вдивлював ся [в депутата], тим більше ставав він для Івана страшнійшим, недоступним. "Як заговорити до него? Страшно, але мушу, не можу стерпіти кривди”, — і почав у голові вложувати реченя, шукав за словами та пригадував, як то старі люди говорили з панами, що часом чував на торзі та в склепах (Товариш, 1908, 129); Хоч ми вже дуже привикли до чужих “шорів”, але як правда, що нема нічого вічного на сім сьвіті, так чей же правда і то, що чужа упряж не спутала нас навіки і тільки малодух може сказати, що ми ще не доросли до того, аби могли удержати свій рідний спілковий склеп (Б., 1909, 78, 2); Нема місяця, щоби в Чернівцях не отворив ся якийсь новий склеп (Б., 1909, 78, 2)

// пол. sklep — магазин, крамниця.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склеп — Склеп: — крамниця [1;21;22;25;51;54,II,IV-VI,VIII,X] — магазин, крамниця [46-2] — магазин, лавка, крамниця [46-1;47] — тут: крамниця [45] — склеп (202) (sklep) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. склеп — склеп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. склеп — (на цвинтарі) гробівець, ур. усипальня, мавзолей; Р. льох, погріб, пивниця, підвал; (на що) СКЛАД; Г. крамниця; (опукла стеля) Р. СКЛЕПІННЯ. Словник синонімів Караванського
  4. склеп — див. могила; погріб Словник синонімів Вусика
  5. склеп — -у, ч. 1》 Закрите підземне приміщення, в якому зберігаються труни з померлими. || Розташоване під землею або всередині гірського масиву заглиблення, порожнистий простір із виходом на поверхню, підвал, підземелля, печера. 2》 чого, на що і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. склеп — 1. крамниця, крамничка, див. магазин 2. це склепіння і льох Словник чужослів Павло Штепа
  7. склеп — СКЛЕП, у, ч. 1. Закрите підземне приміщення, в якому зберігаються труни з померлими. Єремії здалося, що десь в стіні одчинили склеп з-під землі й звідтіль, з одчиненої домовини, встав мрець в червоній мантії (І. Нечуй-Левицький); Камінний склеп. Словник української мови у 20 томах
  8. склеп — склеп магазин, крамниця (ст): Не було в мене настільки відваги, аби зайти до склепу і поспитати про ціну (Шухевич); Оглядаю капелюхи для Михайла Возняка, але є лишень м'які, а він бажає дістати твердий. Годі найти, хотя й так много склепів (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. склеп — У, ч. Магазин. Ваньок, зганяй у склеп і візьми щось на хавчик. Словник сучасного українського сленгу
  10. склеп — (-у) ч.; мол. Маґазин. ПСУМС, 64 Словник жарґонної лексики української мови
  11. склеп — Льох, підвал Словник застарілих та маловживаних слів
  12. склеп — КРАМНИ́ЦЯ (приміщення, заклад для роздрібної торгівлі), МАГАЗИ́Н, КРАМ заст., СКЛЕП діал.; КООПЕРАТИ́В, КООПЕРА́ЦІЯ розм. (на кооперативних засадах); УНІВЕРМА́Г (універсальний торговельний заклад); УНІВЕРСА́М (торговельний заклад самообслуговування). Словник синонімів української мови
  13. склеп — Склеп, скле́пу, -пові, у склепу́ і у скле́пі; скле́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. склеп — СКЛЕП, у, ч. 1. Закрите підземне приміщення, в якому зберігаються труни з померлими. Єремії здалося, що десь в стіні одчинили склеп з-під землі й звідтіль, з одчиненої домовини, встав мрець в червоній мантії (Н.-Лев., VII, 1966, 15); Камінний склеп. Словник української мови в 11 томах
  15. склеп — (польс. — підвал) Внутрішнє приміщення гробниці, де знаходилися останки померлих, які були поховані в землі або замуровані в скелі. Інколи так називають всю наземну поховальну споруду. Архітектура і монументальне мистецтво