склеп

КРАМНИ́ЦЯ (приміщення, заклад для роздрібної торгівлі), МАГАЗИ́Н, КРАМ заст., СКЛЕП діал.; КООПЕРАТИ́В, КООПЕРА́ЦІЯ розм. (на кооперативних засадах); УНІВЕРМА́Г (універсальний торговельний заклад); УНІВЕРСА́М (торговельний заклад самообслуговування). Надвечір Лукіївна дівка Ониська прийшла з крамниці — не було гасу на вечір, то ходила. Розповідала, що людей багацько в кооперативі (А. Головко); В магазин зайшли покупці (П. Панч); Приходь до мого краму, я мила дам без грошей (Леся Українка); Хлопчисько під склепом парфумів гукає: — Мило "Ампір"! (В. Еллан); (Купець:) Гнат.. викликав Кузьму, дав йому п'ятірку і наказав принести з кооперації четвертушку горілки, два оселедці і пачку махорки (Григорій Тютюнник); Ліда з матір'ю їздили до Києва, де купили в універмазі справжнє шлюбне плаття — білосніжне, з фатою (Л. Дмитерко); Універсами, їдальні, магазини, пункти хімчистки, пральні — постійні супутники нашого побуту (з газети).

МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому), ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ) розм.; Я́МА, ДІЛ діал. (заглиблення в землі для похорону); ПОХОВА́ННЯ (місце похорону); ГРОБО́К, ГРО́БИК (насипаний горбик землі на місце, де поховано померлого); КУРГА́Н (високий насип на місці давнього поховання); ГРОБНИ́ЦЯ, СКЛЕП, КРИ́ПТА, ГРОБОВИ́ЩЕ (спеціальна споруда, де ховають тіло померлого); МАЙДА́Н спец. (стародавнє місце похорону). Так Калинка потрапив до лазарету, а не в братню могилу (А. Дімаров); -. Чи пронизала тебе вража куля на війні? І загребли твої кості з кінськими кістками в одну домовину? (Панас Мирний); Опускають в гріб Якима (С. Руданський); Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла; Живого б любила, другу б задушила, А до неживого у яму б лягла (Т. Шевченко); Он там, в долині, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (М. Коцюбинський); Розкопано сотні стародавніх поховань (з журналу); На цвинтарі задумалася темна церковиця, і Марії чомусь здається, що то стоїть між гробками скорбна черниця (М. Стельмах); Тисячорічні кургани, наче горби довжелезних верблюдів, стріли його на виднокрузі (Н. Рибак); Це було обличчя мерця, подоба якоїсь єгипетської мумії, вийнятої з гробниці (О. Гончар); Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, Молодую Бондарівну гарно поховати (пісня); (Куниця:) При розкопках кожного кургану, при розкритті кожної крипти незмінно фігурує своя "золота чаша" (П. Кочура); Тишею, спокоєм гробовища повіяло від цього тихого кутка (З. Тулуб).

ПЕЧЕ́РА (порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні), СКЛЕП рідше, ВЕРТЕ́П церк., уроч., ЯСКИ́НЯ діал.; ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, КАТАКО́МБА (природна або штучна підземна галерея з одним або кількома виходами); ГРОТ (перев. вимита водою, а також штучно створена як садово-декоративна споруда). Ховався він у лісах дрімучих, у печерах глибоких (В. Кучер); У гроті "святих" обняв нас містичний, таємний страх. Ми бачили тільки удень той морський склеп, де каміння скидалось на сонних людей (М. Коцюбинський); Отару гнали чабани. Та й їх побачили. Небогу, Її й дитяточко взяли І у вертеп свій принесли (Т. Шевченко); Щоб заглянути в нутро яскині, він мусив аж приклякнути (І. Франко); Вчора Ференц розмовляв з перебіжчиком... Той підземеллями пробрався (О. Гончар); Три доби під землею, в лабіринтах катакомб точився запеклий бій (Ю. Збанацький).

I. СКЛАД (спеціально обладнане приміщення для зберігання чогось), СКЛЕП, ГАМАЗЕ́Й (ГАМАЗЕ́Я) заст., КОМО́РА рідше; БАЗА (великий склад промислових чи продовольчих товарів). — А зараз підете зі мною на склад. Я одержу обмундирування, а ви принесете (О. Гончар); Під навісом Антон утворив цілий склад з возів, плугів та борін (С. Чорнобривець); Повнісінькі торби насипали їм попрілої в склепах пшениці (М. Нагнибіда); Сомко має в Переяславі свої крамні комори в ринку (П. Куліш). — Пор. 1. комо́ра.

УСИПА́ЛЬНЯ (споруда для поховання членів одного роду, однієї сім'ї, видатного діяча і т. ін.), УСИПА́ЛЬНИЦЯ, СКЛЕП, ГРОБНИ́ЦЯ, ГРОБОВИ́ЩЕ, МАВЗОЛЕ́Й (для поховання видатного діяча); ПАНТЕО́Н (для поховання ряду видатних діячів); ПІРАМІ́ДА (звич. для поховання єгипетських фараонів). Родинна скіфська усипальня; Через цвинтар пройшли дві страшні війни, позбивали хрести, поруйнували склепи, могили (Ф. Малицький); Кістяк скіфіянки частково зберігся на первісному місці, де в широкому дерев'яному гробовищі знаходились половина грудної клітки та кістки ніг (з посібника); В пантеоні великих займає місце.. творець чудової драми про народне повстання, автор "Овечої криниці" Лопе де Вега (М. Рильський); Піраміди — гробниці фараонів смутні (В. Сосюра).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склеп — Склеп: — крамниця [1;21;22;25;51;54,II,IV-VI,VIII,X] — магазин, крамниця [46-2] — магазин, лавка, крамниця [46-1;47] — тут: крамниця [45] — склеп (202) (sklep) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. склеп — склеп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. склеп — Склеп. Магазин, крамниця. Тож навпростець зайшлими до "комнати снідань” одного склепу руского, на котрого вивісці на синьому тлі жовтів напис: народний (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. склеп — (на цвинтарі) гробівець, ур. усипальня, мавзолей; Р. льох, погріб, пивниця, підвал; (на що) СКЛАД; Г. крамниця; (опукла стеля) Р. СКЛЕПІННЯ. Словник синонімів Караванського
  5. склеп — див. могила; погріб Словник синонімів Вусика
  6. склеп — -у, ч. 1》 Закрите підземне приміщення, в якому зберігаються труни з померлими. || Розташоване під землею або всередині гірського масиву заглиблення, порожнистий простір із виходом на поверхню, підвал, підземелля, печера. 2》 чого, на що і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. склеп — 1. крамниця, крамничка, див. магазин 2. це склепіння і льох Словник чужослів Павло Штепа
  8. склеп — СКЛЕП, у, ч. 1. Закрите підземне приміщення, в якому зберігаються труни з померлими. Єремії здалося, що десь в стіні одчинили склеп з-під землі й звідтіль, з одчиненої домовини, встав мрець в червоній мантії (І. Нечуй-Левицький); Камінний склеп. Словник української мови у 20 томах
  9. склеп — склеп магазин, крамниця (ст): Не було в мене настільки відваги, аби зайти до склепу і поспитати про ціну (Шухевич); Оглядаю капелюхи для Михайла Возняка, але є лишень м'які, а він бажає дістати твердий. Годі найти, хотя й так много склепів (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. склеп — У, ч. Магазин. Ваньок, зганяй у склеп і візьми щось на хавчик. Словник сучасного українського сленгу
  11. склеп — (-у) ч.; мол. Маґазин. ПСУМС, 64 Словник жарґонної лексики української мови
  12. склеп — Льох, підвал Словник застарілих та маловживаних слів
  13. склеп — Склеп, скле́пу, -пові, у склепу́ і у скле́пі; скле́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. склеп — СКЛЕП, у, ч. 1. Закрите підземне приміщення, в якому зберігаються труни з померлими. Єремії здалося, що десь в стіні одчинили склеп з-під землі й звідтіль, з одчиненої домовини, встав мрець в червоній мантії (Н.-Лев., VII, 1966, 15); Камінний склеп. Словник української мови в 11 томах
  15. склеп — (польс. — підвал) Внутрішнє приміщення гробниці, де знаходилися останки померлих, які були поховані в землі або замуровані в скелі. Інколи так називають всю наземну поховальну споруду. Архітектура і монументальне мистецтво