1. Українська літературна мова на Буковині

солідарний

Соліда́рний. Спільний, одностайний. З уваги на дуже сумне просьвітне і економічне положене нашого народу україньско-руске сьвященство, узнаючи солідарне співділанє усіх інтелігентних верств прямо категоричною конечностию, заявляє ся зосібна рішучо за дружним співділанєм з україньским учительством (Звідомл., 1914, 53)

// пол. solidarny — спільний, одностайний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солідарний — соліда́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солідарний — [сол'ідарнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. солідарний — -а, -е. 1》 Який виявляє, виражає свою солідарність з ким-, чим-небудь. || Сповнений солідарності, пройнятий солідарністю. 2》 юр. Який відповідає за щось спільно з ким-небудь; заснований на солідарності (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. солідарний — Згідний, однакдумний, співчувальний, підтримний Словник чужослів Павло Штепа
  5. солідарний — СОЛІДА́РНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає свою солідарність з ким-, чим-небудь. Читач фейлетону солідарний з автором (І. Франко); // Сповнений солідарності, пройнятий солідарністю. Солідарна дія. 2. юр. Який відповідає за щось спільно з ким-небудь; заснований на солідарності (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  6. солідарний — соліда́рний (франц. solidaire) пов’язаний з солідарністю; той, хто діє з солідарності. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. солідарний — Соліда́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. солідарний — СОЛІДА́РНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає свою солідарність з ким-, чим-небудь. Ми чуємо себе ближчими до них [представників російської науки і культури],.. чуємо себе солідарними з ними у всім, що для нас дороге і святе і високе (Фр. Словник української мови в 11 томах