солідарний

Значення в інших словниках

1. солідарний — соліда́рний прикметник Орфографічний словник української мови
2. солідарний — Соліда́рний. Спільний, одностайний. З уваги на дуже сумне просьвітне і економічне положене нашого народу україньско-руске сьвященство, узнаючи солідарне співділанє усіх інтелігентних верств прямо категоричною конечностию... Українська літературна мова на Буковині
3. солідарний — [сол'ідарнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
4. солідарний — -а, -е. 1》 Який виявляє, виражає свою солідарність з ким-, чим-небудь. || Сповнений солідарності, пройнятий солідарністю. 2》 юр. Який відповідає за щось спільно з ким-небудь; заснований на солідарності (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. солідарний — Згідний, однакдумний, співчувальний, підтримний Словник чужослів Павло Штепа
6. солідарний — СОЛІДА́РНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає свою солідарність з ким-, чим-небудь. Читач фейлетону солідарний з автором (І. Франко); // Сповнений солідарності, пройнятий солідарністю. Солідарна дія. 2. юр. Який відповідає за щось спільно з ким-небудь; заснований на солідарності (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
7. солідарний — Соліда́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. солідарний — СОЛІДА́РНИЙ, а, е. 1. Який виявляє, виражає свою солідарність з ким-, чим-небудь. Ми чуємо себе ближчими до них [представників російської науки і культури],.. чуємо себе солідарними з ними у всім, що для нас дороге і святе і високе (Фр. Словник української мови в 11 томах