спожиткувати
Спожиткува́ти. Використати, застосувати, витратити. Фонду того громади не сьміють спожиткувáти, лиш відсотки (процента), які наростуть, видає Виділ краєвий громадам, коли того зажадають і ухвалять запомочи тими грішми бідних (См.-Стоцький, Громада, 18)
// пол. spożytkować, spożytkowywać — використати, застосувати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спожиткувати — спожиткува́ти дієслово доконаного виду спожити розм. Орфографічний словник української мови
- спожиткувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Те саме, що спожити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спожиткувати — СПОЖИТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм. Те саме, що спожи́ти. Дехто .. думав про те, чи не можна б інакше спожиткувати сей дивний, вонючий та легкозапальний плин [ропу] (І. Франко); Ми спожиткували свячене, подякували господині й повставали з-за столу (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
- спожиткувати — Спожиткува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спожиткувати — СПОЖИТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що спожи́ти. Дехто.. думав про те, чи не можна б інакше спожиткувати сей дивний, вонючий та легкозапальний плин [ропу] (Фр., VIII, 1952, 349). Словник української мови в 11 томах
- спожиткувати — Спожиткува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Воспользоваться, употребить съ пользой. 2) Съѣсть. Як вони там трохи спожиткували, тогди забралися і пішли у свою дорогу. Гн. I. 88. Словник української мови Грінченка