1. Українська літературна мова на Буковині

споживний

Спожи́вний. Споживчий (про спілку, кооператив). Є ще й спілки для того, аби дешевше та вигідніше купувати всякі товари і все, що потрібно в нашім житю, гуртом і потім відпродувати своїм членам. Се будуть спілки споживні, або конзумцийні (Товариш, 1908, 90)

// порівн. пол. spożywczy — 1) продовольчий, харчовий, 2) споживчий, spożywca — споживач, spółdzielnia spożywców — споживчий кооператив.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споживний — Чи тотожні слова споживний, споживчий і споживацький? Вони мають різне значення. Споживний – який стосується споживання, придатний для нього; їстівний. Споживні властивості, споживні гриби. Споживчий – той, що слугує для задоволення потреб споживання. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. споживний — спожи́вни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. споживний — СПОЖИВНИЙ – СПОЖИВЧИЙ – СПОЖИВАЦЬКИЙ Споживний. Який стосується споживання, придатний для нього; їстівний: споживні властивості, споживні гриби, споживний фонд. Споживчий. Літературне слововживання
  4. споживний — споживна, споживне. Стос. до споживання. || Придатний для споживання як їжа; їстівний. Споживна вартість — корисність речі або послуги, їхня здатність задовольняти ті чи інші потреби людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. споживний — СПОЖИ́ВНИ́Й, спожи́вна́, спожи́вне́. Стос. до споживання. Мірза запросив Ремо до їжі – чаю з перепічками та лишками ласощів і пояснив чужинцеві, що нахабству цих вартових немає меж; од них завжди треба ховати все... Словник української мови у 20 томах
  6. споживний — СПОЖИ́ВНИ́Й, спожи́вна́, спожи́вне́. Стос. до споживання. Мірза запросив Ремо до їжі — чаю з перепічками та лишками ласощів і пояснив чужинцеві, що нахабству цих вартових немає меж; од них завжди треба ховати все... Словник української мови в 11 томах