споживний

СПОЖИ́ВНИ́Й, спожи́вна́, спожи́вне́.

Стос. до споживання.

Мірза запросив Ремо до їжі – чаю з перепічками та лишками ласощів і пояснив чужинцеві, що нахабству цих вартових немає меж; од них завжди треба ховати все, що тільки має якусь вартість чи споживну принаду (Олесь Досвітній);

Поліпшення споживних властивостей продукції;

// Придатний для споживання як їжа; їстівний.

До недавнього часу він думав, що ці гриби – поганки, а в партизанських лісах довідався од лісників, що вони споживні, а приправа, з них – хоч куди й навіть часником пахне (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

споживний — Чи тотожні слова споживний, споживчий і споживацький? Вони мають різне значення. Споживний – який стосується споживання, придатний для нього; їстівний. Споживні властивості, споживні гриби. Споживчий – той, що слугує для задоволення потреб споживання. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
споживний — спожи́вни́й прикметник Орфографічний словник української мови
споживний — СПОЖИВНИЙ – СПОЖИВЧИЙ – СПОЖИВАЦЬКИЙ Споживний. Який стосується споживання, придатний для нього; їстівний: споживні властивості, споживні гриби, споживний фонд. Споживчий. Літературне слововживання
споживний — Спожи́вний. Споживчий (про спілку, кооператив). Є ще й спілки для того, аби дешевше та вигідніше купувати всякі товари і все, що потрібно в нашім житю, гуртом і потім відпродувати своїм членам. Українська літературна мова на Буковині
споживний — споживна, споживне. Стос. до споживання. || Придатний для споживання як їжа; їстівний. Споживна вартість — корисність речі або послуги, їхня здатність задовольняти ті чи інші потреби людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
споживний — СПОЖИ́ВНИ́Й, спожи́вна́, спожи́вне́. Стос. до споживання. Мірза запросив Ремо до їжі — чаю з перепічками та лишками ласощів і пояснив чужинцеві, що нахабству цих вартових немає меж; од них завжди треба ховати все... Словник української мови в 11 томах