спорий

Спо́рий. Досить великий, значний. “Козак" містить калєндариюм, досить спору часть белетристичну (Б., 1903, рекл.); Не згадую вкінци про спору пайку реклямованої літератури, що ширить нездорові гадки, як приміром всілякі тепер популярні повісти на сексуальнім підкладі (в найгіршім значіню), кримінальні романи та страшилища і те усе, що Німці охрестили назвою “Schundliteratur ” (Кузеля, 1910, 5)

// пол. spory — досить значний, достатній.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

спорий — Спо́рий: — великий [54] — великий за розміром, об'ємом [29] — великий, товстий [IV] — досить великий [VI,VII] — чималий, великий [50] — чималий, товстий, великий [51] — чималий, товстий; довготривалий [21] — чималий [II] — який іде, здійснюється успішно і швидко [44-1] Словник з творів Івана Франка
спорий — спо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
спорий — -а, -е. 1》 Який здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність). 2》 рідко. Досить великий за розміром, об'ємом. Великий тлумачний словник сучасної мови
спорий — див. бистрий Словник чужослів Павло Штепа
спорий — СПО́РИЙ, а, е. 1. Який іде, здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність). Де руки і охота, там спора робота (прислів'я); Йде робота радісна і спора, веселіша за найкращу гру (Н. Забіла). 2. рідко. Досить великий за розміром, об'ємом. Словник української мови у 20 томах
спорий — спо́рий досить великий за розміром, об'ємом (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
спорий — СПО́РИЙ, а, е. 1. Який іде, здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність). Де руки і охота, там спора робота (Укр.. присл.., 1963, 273); Йде робота радісна і спора, веселіша за найкращу гру (Забіла, Промені, 1951, 87). 2. рідко. Словник української мови в 11 томах
спорий — Спорий, -а, -е 1) Скорый, успѣшный. Де руки й охота, там спора робота. Ном. № 11016. 2) Довольно большой, объемистый. Словник української мови Грінченка