спорий
Спо́рий:
— великий [54]
— великий за розміром, об'ємом [29]
— великий, товстий [IV]
— досить великий [VI,VII]
— чималий, великий [50]
— чималий, товстий, великий [51]
— чималий, товстий; довготривалий [21]
— чималий [II]
— який іде, здійснюється успішно і швидко [44-1]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спорий — спо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- спорий — Спо́рий. Досить великий, значний. “Козак" містить калєндариюм, досить спору часть белетристичну (Б., 1903, рекл.); Не згадую вкінци про спору пайку реклямованої літератури, що ширить нездорові гадки... Українська літературна мова на Буковині
- спорий — -а, -е. 1》 Який здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність). 2》 рідко. Досить великий за розміром, об'ємом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спорий — див. бистрий Словник чужослів Павло Штепа
- спорий — СПО́РИЙ, а, е. 1. Який іде, здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність). Де руки і охота, там спора робота (прислів'я); Йде робота радісна і спора, веселіша за найкращу гру (Н. Забіла). 2. рідко. Досить великий за розміром, об'ємом. Словник української мови у 20 томах
- спорий — спо́рий досить великий за розміром, об'ємом (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- спорий — СПО́РИЙ, а, е. 1. Який іде, здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність). Де руки і охота, там спора робота (Укр.. присл.., 1963, 273); Йде робота радісна і спора, веселіша за найкращу гру (Забіла, Промені, 1951, 87). 2. рідко. Словник української мови в 11 томах
- спорий — Спорий, -а, -е 1) Скорый, успѣшный. Де руки й охота, там спора робота. Ном. № 11016. 2) Довольно большой, объемистый. Словник української мови Грінченка