справоздавець

Справозда́вець. Доповідач. На засіданю палати посольскої дня 21. лютого повстав великий шум із сторони німецкої в хвили, коли справоздавець одної петициї ческої, гр. Кавніц, з трибуни став одному ческому послови відповідати по-чески (Б., 1895, 7, 3); Оставте, мої панове, просто все проче на боці і голосуйте за внесенєм справоздавця меньшости комісиї фінансової для приспореня добродійної ціли товариства (Б., 1895, 10, 2); Справоздавець приписує собі і виділови фінансовому права, котрі безперечно належать до компетенциї найвисшого трибуналу (Б., 1895, 12, 4)

// пол. sprawozdawca — 1) доповідач, 2) оглядач.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справоздавець — справозда́вець іменник чоловічого роду, істота оглядач рідко Орфографічний словник української мови
  2. справоздавець — -вця, ч., заст. Оглядач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. справоздавець — СПРАВОЗДА́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Оглядач. Одягнувшись, він вилетів з редакції, доручивши співробітникам переглянути те, що принесе вуличний репортер і судовий справоздавець (І. Франко); ІІісля денного порядку голова зборів надає голос справоздавцеві від крамниць (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах
  4. справоздавець — СПРАВОЗДА́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Оглядач. Одягнувшись, він вилетів з редакції, доручивши співробітникам переглянути те, що принесе вуличний репортер і судовий справоздавець (Фр., VI, 1951, 263); Після денного порядку голова зборів надає голос справоздавцеві від крамниць (Мак., Вибр., 1956, 227). Словник української мови в 11 томах