спільництво

Спі́льництво. Кооперація, кооперативний рух. До 1901. року приклонники спільництва в Швайцариї сподівали ся, що межи сільскими іміскими спілками пануватиме дружна зв'язь (Товариш, 1908, 94)

// порівн. пол. wspólnictwo — 1) товариство, спільнота, 2) спільництво, spółdzielnia — кооператив.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спільництво — спі́льництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спільництво — -а, с. Участь, співробітництво в чому-небудь спільно з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спільництво — СПІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Участь, співробітництво в чому-небудь спільно з кимсь. Словник української мови у 20 томах
  4. спільництво — СПІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Участь, співробітництво в чому-небудь спільно з кимсь. Словник української мови в 11 томах