спільництво
Спі́льництво. Кооперація, кооперативний рух. До 1901. року приклонники спільництва в Швайцариї сподівали ся, що межи сільскими іміскими спілками пануватиме дружна зв'язь (Товариш, 1908, 94)
// порівн. пол. wspólnictwo — 1) товариство, спільнота, 2) спільництво, spółdzielnia — кооператив.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спільництво — спі́льництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- спільництво — -а, с. Участь, співробітництво в чому-небудь спільно з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спільництво — СПІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Участь, співробітництво в чому-небудь спільно з кимсь. Словник української мови у 20 томах
- спільництво — СПІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Участь, співробітництво в чому-небудь спільно з кимсь. Словник української мови в 11 томах