спільництво

Значення в інших словниках

1. спільництво — спі́льництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. спільництво — Спі́льництво. Кооперація, кооперативний рух. До 1901. року приклонники спільництва в Швайцариї сподівали ся, що межи сільскими іміскими спілками пануватиме дружна зв'язь (Товариш, 1908, 94) // порівн. пол. wspólnictwo — 1) товариство, спільнота, 2) спільництво, spółdzielnia — кооператив. Українська літературна мова на Буковині
3. спільництво — -а, с. Участь, співробітництво в чому-небудь спільно з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спільництво — СПІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Участь, співробітництво в чому-небудь спільно з кимсь. Словник української мови у 20 томах