спільник

СПІ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Той, хто бере участь у чому-небудь спільно з кимсь.

— Не знаю, чи однодумці ми з вами, але спільника в мені ви, здається, матимете (Шовк., Інженери, 1956, 72);

В кукурудзі сидів Сабуров з своїми спільниками і стежив за всім (Шиян, Партиз. край, 1946, 20);

*Образно. В сріблистім верболозі, Таємні спільники мої, Не підкоривши серця прозі, Співають пізні солов’ї (Рильський, III, 1961, 84);

// Той, хто поділяє чиї-небудь думки, погляди, смаки; прибічник, однодумець.

Перекажи їй від мене найсердечніше привітання… Вона здається мені спільником в кампанії… не проти тебе, а за тебе (Коцюб., III, 1956, 140);

В особі Свирида молодь мала ніби сильного спільника (Коп., Вибр., 1948, 107);

— Я розумію таке почуття,— сказав капітан Чумаченко, радіючи, як кожний, хто несподівано знаходить собі душевного спільника (Гончар, III, 1959, 280);

Ідейним спільником В. Стефаника і Л. Мартовича, їх близьким товаришем був талановитий письменник-демократ Марко Черемшина (Іст. укр. літ., І, 1954, 689);

// перен. Те, що сприяє, допомагає кому-, чому-небудь.

— Вода, що так недавно була спільником і другом, з допомогою якої гідромеханізатори вирили оці котловани, перемістили мільйони кубометрів грунту, ця вода тепер стала лютим ворогом будівників (Жур., Вечір.., 1958, 135);

В нашій країні театральне мистецтво стало могутнім спільником педагогів у вихованні майбутніх будівників комуністичного суспільства (Мист., 2, 1968, 9).

2. Співучасник яких-небудь ганебних або ворожих дій, учинків; поплічник.

Тепер нема вже більше ні одної у світі людини, яка б вірила хоч трішки в нього. Навіть однодумці, навіть спільники по вбивству і шпигунству не довіряють йому (Стельмах, II, 1962, 357);

Феофано починала непокоїтись, що .. Василь був її спільником у вбивстві двох імператорів.. Такий спільник був небезпечний, він надто багато знав (Скл., Святослав, 1959, 381).

3. Те саме, що сою́зник 2.

Жодного слова не сказав Бела Данилові, тільки хитав головою і тайком поглядав на послів, хай переконаються, які могутні спільники у нього (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 568);

Усе своє життя цей кесар присвятив боротьбі з римськими імператорами.. У цій боротьбі каган Симеон мав своїм спільником і київського князя Ігоря (Скл., Святослав, 1959, 205);

Десь от-от мав підійти козацький спільник Тугай-Бей (Кач., II, 1958, 419);

Погиба вже по-справжньому й не знав: хто ж заслуговує кари. Вчорашні вороги робилися спільниками, вчорашні спільники ставали лютими ворогами (Стельмах, II, 1962, 50).

4. іст. Селянин, що орендував землю споловини.

Спільники садили капусту споловини (Сл. Гр.);

— Візьмеш усе моє поле наспіл: собі забереш половину хліба, а половину звезеш у мій тік, щоб було нам старим на харч, ..а як ми, спільники, помремо, тоді все моє поле буде твоє (Н.-Лев., IV, 1956, 193);

// Член товариства, артілі і т. ін.

Коли Ви маєте думку пристати до нашої видавницької спілки, то я побалакаю з нашими спільниками (Мирний, V, 1955, 394);

Ви, запевне, маєте право на свої 50 примірників, .. скільки примірників належиться Вашому спільникові..? (Л. Укр., V, 1956, 250).