спільник

СПІ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Той, хто бере участь у чому-небудь спільно з кимсь.

– Не знаю, чи однодумці ми з вами, але спільника в мені ви, здається, матимете (Ю. Шовкопляс);

В кукурудзі сидів Сабуров з своїми спільниками і стежив за всім (А. Шиян);

* Образно. В сріблистім верболозі, Таємні спільники мої, Не підкоривши серця прозі, Співають пізні солов'ї (М. Рильський);

// Той, хто поділяє чиї-небудь думки, погляди, смаки; прибічник, однодумець.

Перекажи їй від мене найсердечніше привітання... Вона здається мені спільником в кампанії... не проти тебе, а за тебе (М. Коцюбинський);

В особі Свирида молодь мала ніби сильного спільника (О. Копиленко);

– Я розумію таке почуття, – сказав капітан Чумаченко, радіючи, як кожний, хто несподівано знаходить собі душевного спільника (О. Гончар);

// перен. Те, що сприяє, допомагає кому-, чому-небудь.

– Вода, що так недавно була спільником і другом, з допомогою якої гідромеханізатори вирили оці котловани, перемістили мільйони кубометрів ґрунту, ця вода тепер стала лютим ворогом будівників (С. Журахович).

2. Співучасник яких-небудь ганебних або ворожих дій, учинків; поплічник.

Тепер нема вже більше ні одної у світі людини, яка б вірила хоч трішки в нього. Навіть однодумці, навіть спільники по вбивству і шпигунству не довіряють йому (М. Стельмах);

Феофано починала непокоїтись, що .. Василь був її спільником у вбивстві двох імператорів .. Такий спільник був небезпечний, він надто багато знав (С. Скляренко).

3. Те саме, що сою́зник.

Жодного слова не сказав Бела Данилові, тільки хитав головою і тайком поглядав на послів, хай переконаються, які могутні спільники у нього (А. Хижняк);

Усе своє життя цей кесар присвятив боротьбі з римськими імператорами .. У цій боротьбі каган Симеон мав своїм спільником і київського князя Ігоря (С. Скляренко);

Десь от-от мав підійти козацький спільник Тугай-Бей (Я. Качура);

Погиба вже по-справжньому й не знав: хто ж заслуговує кари. Вчорашні вороги робилися спільниками, вчорашні спільники ставали лютими ворогами (М. Стельмах).

4. іст. Селянин, що орендував землю споловини.

Спільники садили капусту споловини (Сл. Б. Грінченка);

– Візьмеш усе моє поле наспіл: собі забереш половину хліба, а половину звезеш у мій тік, щоб було нам старим на харч, .. а як ми, спільники, помремо, тоді все моє поле буде твоє (І. Нечуй-Левицький);

// Член товариства, артілі і т. ін.

Коли Ви маєте думку пристати до нашої видавницької спілки, то я побалакаю з нашими спільниками (Панас Мирний);

Ви, запевне, маєте право на свої 50 примірників, .. скільки примірників належиться Вашому спільникові..? (Леся Українка).