стосунково
Стосунко́во. Відносно. Свій маєтковий добробит, стосунково високий стан просьвіти і горожаньскої сьвідомости завдячують Швайцарці у великій мірі своїм спілкам (Товариш, 1908, 99)
// пол. stosunkowo — відносно, порівняно.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me