стрітити
Стрі́тити. Зустріти. “Ага, добре, що я вас стрітив, паничі! Я, власне, хотів з вами попрощати ся” (Галіп, 39); При вході в сіни Білецкого стрітила Ірина (Галіп, 52)
// порівн. пол. spotkać, napotkać — зустріти; укр. спіткати; рос. встретить — зустріти.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрітити — стрі́тити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- стрітити — СТРІ́ТИТИ див. стріча́ти. Словник української мови у 20 томах
- стрітити — див. стрічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрітити — СТРІ́ТИТИ див. стріча́ти. Словник української мови в 11 томах